Персоналістична христологія Чеслава Станіслава Бартніка
Анотація
У статті аналізуються особливості персоналістичної христології, розбудованої польським католицьким філософом і теологом Ч. С. Бартніком, який вчення про Ісуса Христа сприймає не як замкнену, раз і назавжди сформовану систему, а як завжди відкриту до глибшого опанування богословську теорію, тому тлумачить його у філософському ключі з позиції сучасного персоналізму. Висвітлюється погляд польського мислителя на постать Христа як на особливу Божу субзистенцію, повнота буття якої розкривається лише посередництвом категорії «особи», оскільки зрозуміти синтез людської і Божої природи, котрий відбувся в особі Христа, можливо тільки через особові відношення-зв’язки тринітарного характеру (relatio), завдяки яким в одній істоті з’єднались у нерозривне ціле два протилежних начала – Боже і людське. Автором зазначено, що в інтерпретації Ч. С. Бартніка саме феномен особи найкраще виявляє сутність Ісуса Христа, його природи, істоти та структури, тому персоналістичний підхід у христології є одним з найбільш продуктивних у контексті сучасної антропологічної переорієнтації християнського богослов’я, яка була задекларована на Другому Ватиканському Соборі як надважливе завдання курсу католицького оновлення (aggiornamento).
Посилання
Bartnik, Cz. St. (2003), Personalistic Christianity, Standruk, Liublin, 455 p.
Bartnik, Cz. St. (1999), Catholic Dogma, Editorial Department of Liublin Catholic University, Liublin, 861 p.
Bartnik, Cz. St. (2004), To Touch God Alive: Various Theological Essays, Standruk, Liublin, 450 p.
Bartnik, Cz. St. (2006), Word and Action, Standruk, Liublin, 292 p.
Ozorowski, E. (2003), “Speculations about Personality Problematic”, Theological Studios of Białystok, Drohiczyn, Łomża, No. 21, p. 357 – 362.
