Роль наукової дефініції в окресленні меж науки і філософії

Ключові слова: визначення, наука, природа філософії

Анотація

Межі між філософією та наукою завжди були предметом інтересу дослідників. З плином часу з філософії виокремився цілий спектр наук, обмеживши сферу самої філософії. Це дало підстави деяким мислителям стверджувати, що прийде час, коли філософія повністю зникне. У статті показано, що предмет філософії існуватиме завжди. Завдання філософії – ставити запитання, а завдання науки – давати на них відповіді. Щоб відповісти на питання про пізнання, наука повинна сформулювати дефініції понять, що вивчаються. Однак є такі поняття, які неможливо дефініювати, оскільки вони є найзагальнішими у своєму роді, і для них неможливо знайти більш загальні поняття. Такими поняттями є Бог, світ і людська душа. Вони завжди залишаються невизначеними, але вони є базовими для подальшого пізнання. Пізнання будь-якого явища завжди ґрунтується на загальних уявленнях про Бога, світ та людину.

Біографії авторів

Олег Шепетяк, Київський університет імені Бориса Грінченка

доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка

Оксана Шепетяк

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціології та політології Київського національного торговельно-економічного університету

Посилання

Albright, M. (2007), Religion and world politics [Religja i mirowaja politika], Alpina, Moscow, 352 р.

Descartes, R. (1989). "Principles of Philosophy" ["Perwonaczala filosofji"], Works: in 2 volumes, Moscow, Vol. 1, pp. 297 – 422.

Feuerbach, L. (1841), Das Wesen des Christentums, Wigand, Leipzig, 450 s.

Greeley, A. (1972), Unsecular Man. The Persistence of Religion, Schoken Books, New York, 280 p.

Haller, R. (1993), Neupositivismus. Eine historische Einführung in die Philosophie des Wiener Kreises, Darmstadt, 304 s.

Kant, I. (1755). Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels oder Versuch von der Verfassung und dem mechanischen Ursprunge des ganzen Weltgebäudes nach Newtonischen Grundsätzen abgehandelt, Petersen, Königsberg, Leipzig, 200 s.

Kant, I. (1794), Die Religion innerhalb der Grenzen der bloßen Vernunft, Leipzig, Frankfurt, 248 s.

Kant, I. (1964), "Critique of Pure Reason" ["Kritika czistoho razuma"], Works in six volumes, Moscow, 799 c.

Löffler, W. (2006), Einführung in die Religionsphilosophie, Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt, 192 s.

Muck, O. (1983), Philosophische Gotteslehre, Patmos Verlag, Düsseldorf, 191 s.

Orwell, G. (2008), Nineteen Eighty-Four, Houghton Mifflin Harcourt, Boston, New York, 250 p.

Rahner, K. (1975), Geist in der Welt: Zur Metaphysik der endlichen Erkenntnis bei Thomas von Aquin, Kösel-Verlag, München, 413 p.

Опубліковано
2022-11-04
Як цитувати
Шепетяк, О., & Шепетяк, О. (2022). Роль наукової дефініції в окресленні меж науки і філософії. ІДЕЇ. ФІЛОСОФСЬКИЙ ЧАСОПИС. СПЕЦІАЛЬНІ НАУКОВІ ВИПУСКИ, (1(19)-2(20), 18-30. https://doi.org/10.34017/1313-9703-2022-1(19)-2(20)-18-30
Розділ
Філософія науки і техніки