Суб’єктивне й об’єктивне в ситуації екзистенціального вибору людиною мотивації поведінки
Анотація
У статті розглядається проблема співвідношення екзистенціально визначених мотиваційних домінант поведінки людини під кутом зору визначальних способів її пізнавально-практичної життєдіяльності. Йдеться про вроджену схильність до образно-асоціативного пізнання, за якого індивідуальні суб’єктивні уявлення переносяться на природне й суспільне середовище. Так спотворюється картина світу, в якій провідну роль відіграє суб’єктивний чинник, а не об’єктивні закони. При цьому руйнується не лише природне середовище, адже, відчуваючи себе його господарем, людина не дотримується міри свого впливу на нього. В суспільстві це проявляється в тому, що історія людства супроводжується постійними війнами на фактичне самознищення. Об’єктивна картина світу створюється засобами абстрактно-теоретичного способу мислення, яке, формуючись в системі освіти, не здатне подолати первинної сили тяжіння суб’єктивної схильності до образного “мислення картинками”. Звідси парадокс: цілком очевидними є негативні наслідки діяльності людства, але зупинитись воно не здатне. Адже мотивувати свою діяльність, підпорядковуючи безпосередні вольові спонукання вимогам “чистого” об’єктивного розуму, можна лише по відношенню до об’єктів природи у сфері суто науково-теоретичного методу пізнання, а не до людини як водночас об’єкт-суб’єктної суб’єктивної істоти, схильної у сфері державного життя до суб’єктивізму й волюнтаризму. Чому сприяє право обирати владу без перевірки здатності до подолання суб’єктивних симпатій на користь об’єктивного розуміння сутності держави й власної відповідальності за вибір. Інакше демократія похоронить себе практикою популізму. У сфері матеріально-виробничої діяльності суб’єктивні вкраплення в наукову картину світу негативно впливають на природне довкілля, оскільки застереження екологів в більшості випадків ігноруються. Суть цих вкраплень в тому, що досить потужним є бажання людини до їх упредметнення навіть за наявності усвідомлення того, що Буття в його максимально можливій цілісності не вивчене, а поспіх мотивує зсередини. Звідси й драматизм і трагізм людської історії та буття окремої людини.
Посилання
Anthology of World Philosophy: in 4 vol. [Antologiya mirovoi filosofii: v 4 t.], Mysl, Moscow (1969), vol. 1, parts 1 and 2, 936 p.; (1970), vol. 2, 776 p.; (1971), vol. 3, 760 p. [in Russian]
Bern, E. (1992), Games People Play. Psychology of Human Relations. People Who Play Games. Psychology of Human Destiny [Igry, v kotorye igrayut lyudi. Psikhologiya chelovecheskikh otnoshenii. Lyudi, kotorye igrayut v igry. Psikhologiya chelovecheskoi sud'by] [trans. from English], Lenizdat, St. Petersburg, 384 p. [in Russian]
Bacon, F. (1972), “The New Organon” [“Novyi organon”], Works: in 2 vol., Mysl, Moscow, vol. 2, pp. 5 – 222 [in Russian]
Hegel, G. V. F. (1959), Phenomenology of Spirit. Works [Fenomenologiya dukha. Sochineniya], Publishing House of Soc.-Ec. lit., Moscow, vol.4, 440 p. [in Russian]
Camus, A. (1989), “The Myth of Sisyphus. Essay on the Absurd” [“Mif o Sizife. Esse ob absurde”], Twilight of the Gods, Politizdat, Moscow, pp. 222 – 318 [in Russian]
Lebon, G. (1995), “Psychology of Peoples and Masses” [“Psikhologiya narodov i mass”], Book 1. Psychology of Peoples, Maket, St. Petersburg, 148 p. [in Russian]
Lenin, V. I. (1981), Last Letters and Articles [Poslednie pis'ma i stat'i], Politizdat, Moscow, 72 p. [in Russian]
Mamardashvili, M. (1988), “Philosophy is Consciousness Out Loud” [“Filosofiya – eto soznanie vslukh”], Yunost, no.12, pp. 10 – 13 [in Russian]
Marx, K. (1974), “Towards a Critique of Hegel’s Philosophy of Law. Introduction” [“K kritike gegelevskoi filosofii prava. Vvedenie”], K. Marx and F. Engels. Works. 2nd ed., Politizdat, Moscow, vol. 1, pp. 414 – 429 [in Russian]
Marx, K. (1973), Capital. Critique of Political Economy: in 3 vol. [Kapital. Kritika politicheskoi ekonomii: v 3 t.], Politizdat, Moscow, vol. 1, 907 p. [in Russian]
Marx, K. (1974), “Economic and Philosophical Manuscripts of 1844” [“Ekonomichesko-filosofskie rukopisi 1844 goda”], K. Marx and F. Engels. Works. 2nd ed., Politizdat, Moscow, v. 42, pp. 41 – 174 [in Russian]
Moren, E. (1995), “The Lost Paradigm: Human Nature” [“Vtrachena parady`gma: pry`roda lyudy`ny`”], Philosophical and Sociological Thought, No. 5-6, pp. 90 – 109 [in Ukrainian]
Nietzsche, F. (1989), “The Anti-Christian” [“Antikhristianin”], Twilight of the Gods, Politizdat, Moscow, pp. 17 – 93 [in Russian]
Sartre, J.-P. (1989), “Existentialism is a Humanism” [“Ekzistentsializm – eto gumanizm”], Twilight of the Gods, Politizdat, Moscow, pp. 319 – 344 [in Russian]
Spencer, G. (1999), Scientific, Political and Philosophical Experiments [Opyty nauchnye, politicheskie i filosofskie], Sovremennyy Literator, Minsk, 1408 pp. [in Russian]
Toynbee, A. (1995), Studies in History: in 2 vols. [Doslidzhennya istoriyi: u 2-x t.] [trans. from English by V. Shovkun], Fundamentals, Kyiv, vol. 1. 614 p., vol. 2, 406 p. [in Ukrainian]
Fromm, E. (1990), To Have or to Be? [Imet' ili byt'?], Progress, Moscow, 336 p. [in Russian]
Heidegger, M. (1993), “What is Philosophy?” [“Chto eto takoe – filosofiya?”], Questions of Philosophy, No. 8, pp. 113 – 123 [in Russian]
Heidegger, M. (1993а), Being and Time [Bytie i Vremya], Politizdat, Moscow, 483 p. [in Russian]
Reader on Philosophy: a textbook for higher educational institutions [Krestomatiya po filosofii: uchebn. posobie dlya vysshikh uchebnykh zavedenii] (1997), Phoenix, Rostov-on-Don, 544 p. [in Russian]
Schopenhauer, A. (1998), Under the Veil of Truth: a collection of works [Pod zavesoi istiny: sbornik proizvedenii], Renome, Simferopol, 496 p. [in Russian]
Efroimson, V. P. (1991), The Riddle of Genius [Zagadka genial'nosti], Knowledge, Moscow, 64 p. [in Russian]
