Чи може медицина залишатися Ars Curandi? Структурні напруженості між правами особистості та стійкістю системи охорони здоров'я в умовах дефіциту ресурсів
Анотація
У дослідженні розглядається зростаюча напруженість між захистом індивідуальних прав пацієнтів та необхідністю підтримувати стійкість систем охорони здоров'я в умовах дефіциту ресурсів. Спираючись на сучасні виклики, такі як надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров'я, нестача робочої сили та зростаючий попит на медичні послуги, здійснюється спроба відповісти на питання: “чи може медицина продовжувати виконувати свою традиційну роль ars curandi, працюючи в межах структурних та фінансових обмежень?”. Особлива увага приділяється взаємозв'язку між автономією лікарів, доступом до медичної допомоги та колективними інтересами в ситуаціях, коли ресурси охорони здоров'я обмежені. Дослідження робить внесок у дискусію, концептуалізуючи стійкість охорони здоров'я як юридичний та етичний виклик, а не просто організаційне
чи управлінське питання. У ньому стверджується, що стале управління охороною здоров'я вимагає ретельного балансу між повагою до прав особистості та заходами, спрямованими на захист функціонування системи охорони здоров'я в цілому. Сучасні події свідчать про те, що дефіцит не можна повністю усунути, але його потрібно все частіше передбачати та контролювати. Якість законів та підзаконних актів має вирішальне значення для забезпечення прозорості, раціональності та справедливості у наданні медичної допомоги.
Посилання
UN Committee on Economic, Social and Cultural Rights (2000), “General Comment No. 14: The Right to the Highest Attainable Standard of Health”, viewed 11 February 2026, available at:.
https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Issues/Women/WRGS/Health/GC14.pdf
World Health Organization (2024), “Building Health System Resilience to Public Health Challenges”, World Health Organization, Geneva.
Trizuljaková, J. et al. (2017), Medical ethics-Selected chapters. Part I, Comenius University Publishing House in Bratislava, Bratislava, 232 p.
Coughlin, S. S. (2008), “How Many Principles for Public Health Ethics?”, The open public health journal, vol. 1, pp. 8 – 16, doi:10.2174/1874944500801010008
O'Sullivan, L. et al. (2022), “Ethical values and principles to guide the fair allocation of resources in response to a pandemic: a rapid systematic review”, BMC Medical Ethics, vol. 23,1 70. 7
Jul. 2022, doi:10.1186/s12910-022-00806-8
Emanuel, E. J., Persad, G. (2023), “The shared ethical framework to allocate scarce medical resources: a lesson from COVID-19”, The Lancet, Vol. 401, Issue 10391, pp. 1892-1902.
Emanuel, E. J. et al. (2020), “Fair Allocation of Scarce Medical Resources in the Time of Covid-19”, NEJM, Vol. 382, No. 21, pp. 2049 – 2055.
World Health Organization (2025), WHO Pandemic Agreement. Resolution WHA78.1., World Health Organization, Geneva, viewed 11 February 2026, available at: https://apps.who.int/
gb/ebwha/pdf_files/WHA78/A78_R1-en.pdf



