Почуття обов’язку майбутніх медиків на тлі їхнього ставлення до філософських та релігійних ідей: результати анкетного опитування студентів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
Анотація
Доля різних ідей в історії людства є справді неочікуваною. Неочікуваними є як вдосконалення (або просто зміна) їхнього змісту, так і історичні зміни у сприйнятті ідей різними прошарками і групами населення (професійними, віковими, релігійними тощо). Ідеї є вельми гнучкими і пластичними. Навіть якщо існують певні причини, що “консервують” зміст деяких ідей (незмінними, наприклад, повинні бути ідеї релігійного вчення), все одно – історично змінюється інтерпретація цих ідей, їх розуміння, їхня суспільна чи ідеологічна роль. Історія майже не знає постійності та незмінності. Змінним та непостійним є застосування найстабільніших за змістом ідей. Релігія є носієм і поширювачем ідей, що, за релігійним тлумаченням, повинні бути невразливими до змін: релігійні мислителі апелюють до вічного надприродного джерела релігійних ідей. Але й релігійні ідеї зазнають деяких змін. Так, вчення Фоми Аквінського вважалось таким, що має надприродне джерело, а сам мислитель отримав у католицькій церкві крім статусу святого, ще й титул “ангельського доктора”, що передбачало неможливість покращення ідей томізму. Але в межах самої католицької церкви виникає неотомізм: необхідність змін та удосконалення якщо не самого вчення, то його розуміння і тлумачення виявилась сильнішою за нібито спричинену надприродною досконалістю стабільність. Нові течії, нові вчення виникають у найрізноманітніших релігіях – як західних так і східних, виникають там, де нове здається неможливим. Тому не тільки зміни, але й історична стабільність певних поглядів, деяких ідей – є проблемою, що потребує усвідомлення. Студенти-медики своєю більшістю вельми неочікувано відмовились (під час опитування з питань релігії, розуміння і ставлення до релігії) визнати “глибинні філософські ідеї” релігій – застарілими. Те, що йшлося саме про філософські ідеї релігій – ще загострює проблему: адже філософія часто є, крім усього іншого, сферою ще й раціональної дискусії, яка, на відміну від священних вчень, спричиняє та переживає безперервні зміни і вдосконалення. Дана розвідка присвячена опису такого неочікуваного статистичного результату і спробам робити висновки з нього.
