Філософські виміри вчення І. С. Кучерова про нейрофізіологічні механізми формування та реалізації мотиваційних засад людської діяльності

Анотація

У статті розглянуто ключові аспекти концепції професора І. С. Кучерова щодо нейрофізіологічних та гормональних основ людської мотивації й світогляду. Проаналізовано залучення різних структур головного мозку та нейромедіаторів до керування мотиваційними станами й формування динамічної взаємодії між середовищем, внутрішнім станом індивіда та когнітивними й емоційними процесами мозку в генеруванні мотивації. Висвітлено підхід ученого до регуляції мотивацій на нейробіологічному рівні та їхнього зв’язку з емоціями й потягами, що часто зазнають впливу зовнішніх соціальних і культурних чинників. Доведено, що постійне збирання, обробка та перевірка нової інформації щодо альтернатив уже сформованим способом задоволення базових (загальнолюдських) потреб впливає на формування індивідуальних (вторинних) потреб і є природним, невіддільним елементом нейрофізіологічної активності людини. Показано роль емоцій як “природної мови потреб”, засобу негайної мобілізації всіх ресурсів організму в стресових ситуаціях або за браку навичок, часу й інших засобів для задоволення потреб, а також як “попереджальних сигналів” про можливість виникнення таких ситуацій у найближчому майбутньому, що забезпечує більш проактивну реакцію підсвідомості порівняно зі свідомістю на зміни в середовищі суб'єкта.