Буття і становлення в екзистенціальній антропології К'єркеґора
Анотація
У статті проаналізовано відношення між буттям і становленням, а також розглянутий екзистенціальний метод К’єркеґора. Також розглянуті три стадії екзистенції в якості розвитку людини. Розвиток людини полягає в поступовому творінні власної самості за допомогою визначальних виборів і вчинків. Автор статті стверджує, що екзистенціальна антропологія К’єркеґора – це версія діалектичного релігійного екзистенціалізму. Людське буття парадоксальне і його конфлікти неможливо вирішити раціонально. Логіка екзистенції відрізняється від логіки абсолютної ідеї Гегеля. Ця логіка має свої закони, а саме: закони любові, віри і повторення. Повторення потрібне для релігійного досвіду, тому що воно учить бути покірливим. Покірливість означає, що індивіда не хвилюють непотрібні речі. Автор статті стверджує, що К’єркеґор – це один з філософів Нового часу, який виступив проти спекулятивного і об'єктивного мислення, що деперсоналізує людину. Людське буття повністю суб'єктивне і вища його стадія уособлює пристрасну віру
Посилання
Kierkegaard, S. (1997), Repetition [Povtorenie], Translated from Danish by P.G. Ganzen, verified, corrected, supplemented and commented by D.A. Lungina, Labyrinth Publishing, Moscow, 160 p. [in Russian]
John D. Caputo. Radical Hermeneutics. Repetition, Deconstruction, and the Hermeneutic Project. Indiana University Press, 1987, 324 p.
Kierkegaard, S. (1994), Pleasure and Duty (Either – Or) [Naslazhdenie i dolg], Translated from Danish by Petr Ganzen, AirLand, Kyiv, 504 p. [in Russian]
