Інтегральний підхід і його роль у розширенні кордонів когнітивно-перетворювальних можливостей сучасної цивілізації

  • Олександр Жуленков Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
Ключові слова: інтегральний підхід, принцип доповнюваності, редукціонізм, методологічний плюралізм, діалектичний синтез, деконструкція

Анотація

В статті досліджуються передумови виникнення інтегрального підходу, його культурно-філософські витоки, історія становлення, а також роль в культурі постіндустріальної цивілізації. Показано, що інтегральний підхід долає дві методологічні проблеми: проблему методологічного редукціонізму і проблему теоретико-світоглядної розколотості наукового дискурсу. Експліковано відмінність між двома концепціями інтегрального підходу: принципом доповнюваності Нільса Бора та інтегральною методологією Кена Уілбера. Висвітлено співвідношення концепції інтегрального підходу Уілбера з методологією діалектичного синтезу Гегеля і з концепцією деконструкції Дерріди. У статті осмислено вплив інтегрального підходу на сучасну культуру, проаналізовано роль інтегрального підходу в процесі розширення меж когнітивно-перетворювальних можливостей сучасної цивілізації.

Біографія автора

Олександр Жуленков, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

аспірант, відділ філософських проблем природознавства та екології, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Посилання

Azarova, Y.O. (2015), “Hegel and Derrida: philosophy, language, reflection” [Gegel' i Derrida: filosofiya, yazyk, refleksiya], Journal of Philosophy, No. 2, Vol. 8, pp. 82 – 111. [in Russian]

Benedikter, R., Molz, M. (2011), “The rise of neo-integrative worldviews”, Critical realism and spirituality [Hartwig, M., Morgan, J.], Routledge, London, pp. 29 – 74.

Bohr, N. (1970), Selected scientific works. Volume 1 [Izbrannye nauchnye trudy. Tom 1], Science, Moscow, 584 p. [in Russian]

Braitstain, L. (2004), “No views is good views: a comparative study of Nagarjuna’s Shunyata and Derrida’s Diff´erance”, Consciusness, Literature and the Arts, 5(2), pp. 87 – 119.

Heidegger, M. (1993), “What Is Philosophy?” [Chto eto takoe – filosofiya?], Questions of Philosophy, No 8, pp. 113—123. [in Russian]

Luk’ianets, V. S. (2015), “Megascience as production of knowledge”, Industry of scientific knowledge: impact on sociohumanitarian sphere, Editors Luk’ianets, V. S., Kravchenko O. M., Moroz O. Y. et al. [«Mehanauka yak vyrobnytstvo znan», Industriia naukovykh znan: vplyv na sotsiohumanitarnu sferu], UkrSICh, Kyiv, 407 p. [in Ukrainian]

McLuhan, М. (2007), Understanding Media: The Extensions of Man, Trans. from eng. of Nikolaev, V. G. [Ponimanie Media: vneshnie rasshireniya cheloveka [perevod s angliiskogo V. G. Nikolaeva]], Hyperborea, Moscow, 464 p. [in Russian]

Wilber, K. (2004), Integral Psychology: Consciousness, Spirit, Psychology, Therapy, Trans. from eng. of Kiselev, A. [Integral'naya psikhologiya: Soznanie, Dukh, Psikhologiya, Terapiya [per. s angl. pod red. A. Kiseleva]], Ltd “Publisher AST”, Moscow, 412 p. [in Russian]

Zimmerman, M. E. (2005), “Ken Wilber”, The Encyclopedia of Religion and Nature [ed. Bron Taylor], Thoemmes Continuum, London and New York, pp. 1743 – 1745.
Опубліковано
2016-04-26
Як цитувати
Жуленков, О. (2016). Інтегральний підхід і його роль у розширенні кордонів когнітивно-перетворювальних можливостей сучасної цивілізації. ІДЕЇ. ФІЛОСОФСЬКИЙ ЧАСОПИС. СПЕЦІАЛЬНІ НАУКОВІ ВИПУСКИ, (1(7)-2(8), 46-53. вилучено із https://ideas.academyjournal.org/index.php/IDEI/article/view/142
Розділ
Філософія науки і техніки